Ліст Ференц

Ференц (Франц) Ліст -Угорський композитор, піаніст, педагог, диригент, публіцист, представник музичного романтизму, засновник угорської композиторської школи.

Ференц Ліст — перший піаніст, який виступав зі сольними концертами, котрими заслужив визнання як професіоналів, так і загальної публіки. Попри те, що немає жодного запису гри піаніста, він уважається одним з найвпливовіших піаністів його епохи. Одночасно був відомий своєю благодійністю: допомагав жертвам стихійних лих, сиротам, учив безкоштовно талановитих студентів — також сприяв фонду пам'яті Бетховена, пожертвувавши значні кошти на відкриття консерваторії в Будапешті.

Багато із його фортепіанних творів увійшли до традиційного репертуару — зокрема «Угорські рапсодії», «Соната сі-мінор» та два фортепіанні концерти. Зробив численні фортепіанні транскрипції популярних сцен із опер, симфоній, каприсів Паганіні та пісень Шуберта; окремі його фортепіанні твори вважаються найвищим випробуванням фортепіанної майстерності. Був автором хорової, вокальної та симфонічної музики, а органнітвори Ліста посіли чільне місце у репертуарі органістів.

Найзначніші твори

Опера[ред. • ред. код]

• 1825 — «Дон Санчо або замок кохання» 

• Для оркестру[ред. • ред. код]

  • 13 симфонічних поем (1848–1861)
    • «Що чутно на горі» (Ce qu'on entend sur la montagne), 1848–1849 за мотивами Гюго
    • «Тассо. Скарга і тріумф» (Tasso. Lamento e triomfo), 1849 за мотивами Байрона
    • «Прелюди» (Les préludes), за мотивами Ламартіна 1848, редакція 1854
    • «Орфей» (Orpheus), 1853–1854
    • «Прометей» (Prometheus), 1850
    • «Мазепа», 1851
    • «Звуки свята» (Festklänge), 1853
    • «Плач за героями» (Héroïde funèbre), 1849–1850
    • «Угорщина», 1854
    • «Гамлет», 1858
    • «Битва гуннів» (Hunnenschlacht), за картиною Кульбаха 1857
    • «Ідеали» за Шиллером
    • «Змалку до останку» (Von der Wiege bis yum Grabe) 1882
  • «Симфонія до Божественної комедії Данте» 1857
  • «Фауст-Симфонія» (за мотивами Гете) 1854

  Для фортепіано з оркестром[ред. • ред. код]

  • 1849 Концерт для фортепіано з оркестром № 1 Мі-бемоль мажор
  • 1849 Концерт для фортепіано з оркестром №. 2 Ля-мажор, редакція 1861
  • 1849 «Танок смерті» ( Totentanz), для фортепіано з оркестром, редакції 1853–1859
  • 1852 Фантазія на угорські народні теми для фортепіано з оркестром

  Для фортепіано[ред. • ред. код]

  • 1822 Варіації на тему Діабелі
  • 1826 12 етюдів (2-а ред 1938, 3-я ред. — «Трансцендентні етюди», 1851)
  • 1838 «Великі етюди за Паганіні», в тому числі № 3, «Кампанела» (La Campanella); та № 5, «Полювання» (La Chasse, редакція 1851)
  • 1841 «Аркуші з альбому» (Feuilles d'album),
  • 1845–1848 «Балада № 1 Des-dur»
  • 1848 «Три концертні етюди»
  • 1848–1853 «Роки мандрів» (Années de Pèlerinage): Перший рік — Швейцарія; Другий рік — Італія — Венеція і Неаполь; Третій рік
  • 1849 «Поетичні та релігійні гармонії» для фортепіано
  • 1850 Мрії кохання (Liebesträume)
  • 1851 19 «Угорських рапсодій» для фортепіано
  • 1851 «Полонез № 1» для фортепіано
  • 1852 «Вальс-експромт» для фортепіано
  • 1853 Соната для фортепіано h-moll
  • 1853 «Балада № 2» для фортепіано
  • 1860 «Мефісто-вальс» № 1 для фортепіано
  • 1881 «Сірі хмари» (Grey clouds) для фортепіано
  • 1885 «Атональна багатель» для фортепіано

  Інші[ред. • ред. код]

  • 1855 «Прелюдія і фуга на тему B-A-C-H» для органу, ред. 1870
  • 1855 Естергомська меса
  • 1861 «Легенда про святу Єлизавету» (Legende von der heiligen Elisabeth,
  • 1866 «Христос»
  • 1868 Реквієм
  А також:
  • близько 90 пісень та романсів на слова Г. Гейне, Й. В. Гете, В. Гюго та ін.
  • Численні транскрипції для фортепіано
  • Інструментальні п'єси та камерно-інструментальні ансамблі
  • Твори для органу
  • низка музикознавчих праць про творчість Моцарта, Вагнера, Шопена та ін.